Хотілося
б, щоб на Дистриктальні конференції
наші ротарактівці збиралися б значно
інтенсивніще, ніж на відпочинок чи якісь
інші події. У зв’язку
з Євро та студентським пришвидшеним
графіком навчання, візами та умовами
їх подання ми не змогли багаточисельно
представити
Україну в
Торуні на Дистриктальній Конференції
18-20 травня 2012 року.
Вибралося,
від усієї великої України (з 22 клубів)
аж 9 чоловік з 4 клубів: Рівне, Вінниця,
Черкаси та Ужгород. Особисто я й сама
до останнього не знала чи зможу бути
присутньою. Якби мені сказали, що візу
я отримаю в день виїзду, а варшавський
автобус буду наздоганяти на таксі я б
в….плюнула. Частина делегації їхала
через Львів, я ж з ними зустрілася у
Варшаві зранку та й вирушили ми до
Торуня. Про те, як їздять ротарактівці
в польських автобусах писати не буду,
дофантазуєте. Нас особисто зустрів
президент Клубу. Прибули ми раніше самих
поляків в п’ятницю, раніше на півгодини,
зате самі перші…. Вперше на моїй пам’яті,
щоб взагалі українську делегацію
зустріли польські організатори. Частували
нас якоюсь настоянкою з перцем та печиво
з…., не пам’ятаю
з чим, але було смачно. 
Поселення,
прогулянка містом, швидка фото сесія,
window
shopping,
потім звичайний шопінг. Колективна фото
сесія на фоні панорами міста на березі
річки. Вечірка
у нічному клубі, кому до 20-ти, але дешеве
пиво своє зробили, і було класно .
Саме біля барної стійки, я й зустріла
своїх рівнян, які приїхали машиною, де
б ще ми могли зустрітися. Післявечірка
в номерах. 
Конференція,
презентації, знову презентації, цікаві
презентації. Представники польських
клубів, хто бував на наших конференціях,
відмітили високий рівень наших презентацій
та їх креативність. Дехто, навіть
скористався набутим позитивним досвідом,
тому й презентації польських клубів
були доволі цікаві. Респект! Часті
перерви на каву- брейк, знову презентації.
Запрошений гість – власник нічного
клубу де ми були напередодні. Цікаві
експерименти зі звуками, мій геніальний
виступ блондинки. 
Голосування
на ДРР. ДРР – це особа, що координує
роботу Ротарактівських клубів в Україні,
Білорусії та Польщі. Є бажаним гостем
на всіх урочистих та не тільки урочистих
подіях, нагадує про різні події в
Дистрикті та поза його межами. Це людина,
яку мають старші Ротарі клуби, коли щось
хочуть сказати для ротарактів, або
просто щось хочуть. Це людина, що працює
від липня до липня на благо Дистрикту
2230. Дистрикт 2230 – це територіально
об’єднані Польща, Україна та Білорусія
(з усіма клубами в усіх містах в цих
країнах).
Оскільки
голоси
розділилися порівну за обох кандидатів
7:7 (Куба :Агнешка),
були призначені повторні вибори. Від
України проголосувало, аж 10 клубів. 5:5
))))
Голоси, я як члениха виборної комісії
передала іншим членам комісії. Так само
й поляки та білоруси. А Міхал це все
порахував. Знову полаявся. Знову
перерахував. Перемогла
дівчинка Агнешка. 13:12 .
Так
ото! !! (Додам
ще вітання – подяку від неї самої,
написано було українською для нас та
російською для білорусів).
Шановні
Rotaract друзі!
Я
хотіла би подякувати всім за підтримку
і довіру, яку Ви мені дали. Мені дуже
приємно.
Це
велика честь представляти Вас і
підтримувати, будучи DRRом. Я рада, що ви
поділяєте мою думку та ідею спільного
діалогу у нашому окрузі. Я надіюсь, що
ми розширимо
горизонти
інтеграції не тільки з нашою групою
Rotaract, але також з нашими старшими колегами
із Ротари.
Я
хотіла би запевнити Вас, що я буду робити
все можливе, щоб мої обов'язки вірно і
правильно виконувати на благо нашого
району, а як кандидат на посаду DRR років
2013/2014 вже тепер зобовязуюсь служити вам
допомогою і підтримкою, і як найкраще
підготуватися до
обняття
посади за рік. Щоб наша ротаракторська
дружба завжди росла в силу :)))
Agnieszka
Chachiel
Засідання
Дистриктальної комісії. Я з трьома
бравими польськими хлопцями удалилися
в окреме приміщення, аби нам ніхто не
заважав. Засідання тривало довго,а по
пиво доводилося бігати часто та й анкети
перечитували по декілька разів, щоб
нічого не пропустити, нікого не образити.
Приємно, коли авторитетність українських
клубів визнають офіцери з польської
частини Дистрикту. Приємно, коли наші
анкети заповнені набагато якісніше та
змістовніше. Засідання закінчилось о
20:55, коли сама вечірка вже давно почалася,
але переможців оголошували у визначений
час і ніхто, окрім членів Комісії, нічого
не знав, навіть мій рідний клуб.
Результати
Дистриктальної конференції:
Найкращий
соціальний проект:
РАК
Київ Центр (RAC
Kyiv
Center)
РАК
Труймясто (RAC
Trojmiasto)
РАК
Ужгород (RAC
Uzhgorod)
Найкращий
внутрішньоклубний проект:
Найкращий
міжнародний проект:
РАК
Вроцлав (RAC
Wrocław)
РАК
Київ Малтінешнл (RAC
Kyiv Multinational)
РАК-ти
Вроцлав, Вроцлав-Центр та Вроцлав
Панорама (Rotaract
Wrocław, Rotaract Wrocław Centrum, Rotaract Wrocław Panorama)
Маємо
4 дипломи!!!!!!!!!!!!
Для
Укаїни!!!!!!!! Застілля.
Ротаракт Торунь 15 рочків. Прийняття
нової дівчинки в їхню команду. Завершення
Польського тріпу було в Торуні
на Конференції. Тріпуни були цікаві.
Деякі ДУЖЕ цікаві!!!! Потім, всі розділились
по компаніях, українці дуже тісно
інтегрувались з білорусами та з окремими
п’яними поляками. А оскільки постійно
їздять одні й ті ж, то виявилось, що я
половину залу знаю, а мене то всі знають
чого б то? Танці. Музика була прикольна.
Як зазвичай по номерах порозходились
тільки о 4 ранку (за пол. часом). Маленька
екскурсія місто, велопробіг, фото.
Частина делегації поїхала на авто, а
частина….. ……Нас осінила чудова думка.
Не їхати поїздом до головної станції,
пройтися через залізнодорожний міст
і зекономити та й цікаво ж. Єдине, що цей
міст не був призначений для пішоходів,але
Ротаракт така деталь ніколи не зупиняла.
Оскільки я боюсь і висоти і води, то йти
по залізному мосту з решіточками, повз
залізничну колію було трохи так…
весело…………………………………………………………… 
І
ось нарешті Торунь Гловни. Потім потяг
до Варшави. Обід. Щастя. Як мало треба
людині для щастя. Екскурсія по Варшаві.
Піша пробіжка від станції Варшава
Центральна до Варшава Заходня. Раджу
всім спробувати. Там не так й багато тих
кілометрів. Львів – рідне місто. Але
гуляти після таких пригод вже не було
бажання. Першим залишив наші лави
Ужгород. Я завжди відмічала моторність
та вправність ужгородських дівчат та
й бігають швидко. Після того, як без
чогось 7 ранку, ми розбудили одного
старого львівського лисого пенсіонера,
подались поснідати. Така собі перевірка
готовності закладів харчування до Євро
2012. Загалом кухнею ми не були дуже
задоволені так як і місцеві офіціанти
не дуже зраділи нашому приходу. Та
дівчина ледь розуміла, що ми замовляємо,
хоч українську ми не забули. Потім
делегація розділилась: Рівне на четверту
колію, а Черкаси та Вінниця на першу.
Дуже зручно посилати цьомчики один
одному та папа. В Рівне я їхала вже з
якимись корейцями. Вони приїхали на
Євро 2012, але на непоганій російський
(наскільки це можливо з їхнім акцентом)
спробували допитатися в місцевих
аборигенів де на Рівненщині є ‘’тунель
кохання’’ (здається так в нас називається
та колія обросла деревами, що створює
враження зеленого тунелю. То дуже гарно
виглядає). Чи ж варто далеко їхати в
пошуках екзотики, якщо маємо і в себе
красу.
Автор статті: Анжела
Фролова
|
