Мандрувати завжди приємно, а отримати довгоочікувану відпустку та й вирушити з подругою на моря у пошуках пригод і поготів.  І так, знайомтесь. Моя подруга та ще й одноклубниця по Ротаракту Юля Мелянчук. Дівчина примітна, помітна, приємна і т. д. Ну я ж з аби ким не поїду в Сонячний берег.  Їхати то не дуже довго по самій Болгарії, а от до неї, то трохи є.  Автобус, яким ми малися добиратися до місця призначення, по-перше запізнився, по-друге, плівся довго через всю чи майже всю Україну. Таким чином ми побачили, наскільки активно змінюється трубопровід у центрі Львова, що з бруківкою, побували на дуже примітній заправці  біля Стрия, були на батьківщині Роксолани в Рогатині, бачили залишки галицького замку (до речі, там би я пофотографувала J просто гарнюще місце) проїздили повз Тисьменицьку хутрову фабрику, Франківськ, повз  Коломию з її музеєм  Писанки (якого ми не побачили, але проїздили недалеко), через всі Чернівці по центральній вулиці… унікальна можливість роздивитися архітектуру. Потім  700 км по Румунії. І ще 400 по узбережжю Болгарії.

   І от висадили нас в центрі маленького містечка Сонячний берег. Це молодіжний курорт…. Самі розумієте, яка там атмосфера….мм…. Наш готель ми з Юлкою знайшли набагато швидше, ніж саме море. А потім почався дощ. Але це нам не завадило зробити прикольну фотосесію. Наступні дні були просто казкові….

   Навіть зараз, коли я про це пишу, а пройшло вже добряче часу, то ще бачу це море і відчуваю ці запахи, і смакую ці страви Я дуже люблю своє рідне українське, просто в той момент там було добре. Буває ж таке, що просто добре і все. 

   Ми лише на день 6-й, а може й пізніше помандрували до сусідніх міст, тут теж були свої пригоди. А взагалі ми подивилися більше, ніж планували - і Святий Влас і Несебр…. І на десерт завітали до Бургаса. Там на нас вже чекала наша болгарська подруга, теж ротарактівка, в цьому році президент клубу -  Красимира Авелова. Вона нам замовляла готель і радила який краще, і контролювала щоб все в нас було ок протягом відпочинку. Вона нам влаштувала класнючу культурну програму.

   Прогулялись по набережній, завітали на виставку фракійського золота в музей, а там було на що подивитися. Зустрілись з місцевим клубом Ротаракт. Поговорили про проекти, повечеряли, приємно провели час, обмінялись контактами та ідеями. Спілкуємось і зараз. Може з того й що путнє народиться! 

Автор: Анжела Фролова